Куди подіти терикони пташиного посліду?

При утриманні курей-несучок або вирощування бройлерів у клітках, їх послід у три рази перевищує вміст азоту, фосфору і калію, ніж у гної ВРХ.

Така концентрація поживних речовин виключає негайне внесення посліду в грунт. Адже мікроелементи не стануть поживою для рослин, а тільки їм нашкодять. Послід просто спалить кореневу систему. Через це й не допускається вивезення свіжого пташиного посліду безпосередньо з птахофабрики на поле. Хоча на практиці – робиться навпаки, вивозиться…

“А що робити?” — Розведе руками керівник підприємства…

І це при тому, що одна птахофабрика середньої потужності (400 тисяч курей-несучок або 6 млн. бройлерів) за рік виробляє до 40 тис. тонн пташиного посліду.

Прислухатися до порад теоретиків? Дійсно, напрацювання науковців є.

Пропонують, наприклад, з пташиного посліду виробляти біогаз, електричну енергію, паливні брикети, кормові гранули… Але ж для цього потрібні недешеві відповідні технологічні лінії!

Є і більш реальні пропозиції. Наприклад, такі.

Пасивне компостування. Найпростіший спосіб, який дозволяє отримувати органічні добрива на основі посліду з досить довгим терміном розкладання решток (6-8 місяців). За цією технологією свіжий пташиний послід з підстилкою змішують (перешаровують) з торфом, деревною тирсою, свіжоскошеним різнотрав’ям, соломою, з іншими органічними відходами і вкладають у штабелі на краю поля чи овочевої ділянки. Висота штабеля — не більше 2,5 м.

Інтенсивне компостування. Цей спосіб застосовують, якщо органічне добриво на основі пташиного посліду планують продавати населенню. Суть технології полягає в тому, що підготовлену суміш завантажують у спеціальні агрегати-ферментери. В агрегат знизу постійно подається повітря, яке пришвидшує розмноження мікроорганізмів, і які, у свою чергу, розкладають суміш. У цьому випадку процес дозрівання суміші в компост відбувається протягом 6-7 діб. Однак готовий продукт необхідно відразу реалізовувати, щоб він не втрачав якостей.

Термічне сушіння пташиного посліду в спеціальних установках. Ця технологія застосовується на птахофабриках, де птиця утримується в кліткових батареях. У цьому випадку готовий продукт може бути розфасованим і продаватися з відносно довгим терміном реалізації.

Вакуумне сушіння пташиного посліду. Досить прогресивний спосіб переробки багаторічних накопичень відходів птахофабрик. Проте і найбільш затратний.

Перераховані технології підготовки пташиного посліду в добриво мають свої переваги та недоліки. Це або відчутні фінансові затрати на придбання спеціальної техніки, оплату праці спеціалістів, яких попередньо потрібно ще готувати, або довгі терміни переробки посліду в готове добриво.

Заразом, при вище перерахованих технологіях якості пташиного посліду не покращуються. А навпаки, — суттєво втрачається частина мікроелементів. Кормові рештки, які потрапляють у послід, при компостуванні тільки здатні розкластися на дрібніші частки; при сушінні — перетворюються лише в наповнювач добрива і розкладуться в грунті тільки через 2-3 роки. І це при тому, що в залежності від віку птиці, неперетравлені рештки можуть складати до 40 відсотків маси посліду!

А ось досить новітня технологія переробки курячого посліду в добриво при допомозі ферментного препарату Оксизин (дивися довідку) — працює навпаки. Вона дозволяє значно підвищити вміст поживних речовин у добриві. При застосуванні Оксизину в кінцевому продукті буде до 28,6 відсотка гумусу; понад 70 відсотків органіки. В зольному залишку (у відсотках) буде: азоту — 4,37; фосфору — 3,37; калію — 3,75, що набагато більше від “стартового” хімічного складу пташиного посліду (дивися таблицю 1).

Яким же чином утворюється таке збільшення поживних речовин? Якщо заразом відомо, що під час довготермінового періоду зберігання пташиного посліду в буртах, ця органіка фактично втрачає мікроелементи, які вкрай необхідні для доброго розвитку рослин (дивися таблицю 2).

Справа в тому, що рештки неперетравлених кормів розкладаються на мікроелементи через масове розмноження доброчинних бактерій, яке стимулює Оксизин.

Заразом препарат забезпечує і знищення схожості насіння бур’янів, нейтралізує розвиток хвороботворних бактерій.

То ж як бути з териконами пташиного посліду, що виробляють птахофабрики?

Переробляти його у концентроване органічне добриво при допомозі Оксизину!

Для налагодження постійної переробки, варто побудувати спеціалізований майданчик з шиферним перекриттям на палях. Під накриттям забетонувати траншеї визначеного розміру для конкретної кількості посліду; встановити мішалку для розчину, ємність для підготовки розчину Оксизину; мати аератор для нагнітання повітря в наповнені траншеї. При наявності сушарки – відпаде потреба сушити готовий продукт природним шляхом. А це важливо. Адже для цієї операції потрібна велика вільна площа. Бо для просушування добрива природним шляхом, його слід розстеляти шаром до 10 см.

Для підрахунку кількості складових технології візьмемо одну тонну свіжого пташиного посліду з вологістю 80 і більше відсотків. На цю кількість сировини додаємо 10 кг гашеного порошкового вапна і 10 кг порошкового гіпсу. В окремій ємності змішуємо 25 літрів води з 50 мл препарату і потім цей оксизиновий розчин додаємо в послід з вапном і гіпсом.

В літню пору процес переробки посліду в добриво займе 7-10 днів.

В холодну пору року процес переробки може збільшитися до 30 днів.

Вироблене Оксизином органічне добриво висушується до вологості 12-14 відсотків та зберігається на складі.

Звичайно, тут господарники можуть автору заперечити. Мовляв, на таке допоміжне виробництво потрібно залучити кошти: побудувати спеціальний майданчик, витрачати електроенергію, платити зарплату…

Та давайте підрахуємо на основі румунської технологічної лінії по переробці пташиного посліду потужністю 8 т/год (щоб не звинуватили в рекламуванні вітчизняного розробника).

Вартість лінії — 720 тис. євро. Її обслуговує 5 осіб. Затрати електроенергії складуть (кВт/год) — 42,5; витрати природного газу (м3/год) — 150; витрати води (м3/місяць) — 48. Якщо мати на увазі зарплату в розмірі 3 тисячі гривень, — загальні витрати будуть в межах 100 грн на виробництво однієї тонни готової продукції.

Вище вже було сказано, що птахофабрика середньої потужності за рік виробляє 40 тис. тонн посліду. При застосуванні Оксизину з 1 тонни утворюється 0,6-0,7 тонни добрив. Отже за рік середня за потужністю птахофабрика може його виробити (плюс-мінус) 20 тис. тонн. В Європі 1 тонна такого добрива коштує 180 євро.

Звичайно, в українських економічних умовах європейську ціну на органічне добриво з пташиного посліду не поставиш. Та якщо його продавати хоча б в цінових рамках вартості мінерального добрива, — можна мати надвисокі прибутки.